Анікєєнко Олександр Анатолійович

Олександр дуже багато друзів. У школі часто любив організовувати різні свята, конкурси та ігри, залучаючи до них навіть молодших за себе друзів. Була ідея посадити сад майбутнього біля річки Остер, щоб плоди дерев могли куштувати всі, хто проходив повз це місце. Але мрії свої не зміг реалізувати, бо жорстока війна обірвала молоде життя. Саша ріс чуйним, добрим, щедрим хлопчиком. Завжди допомагав та ділився останнім. Любив життя і людей, які були поряд. Ніколи не пройде осторонь, щоб не допомогти стареньким, малечі, не привітатися і не побажати здоров’я та гарного дня. ЗОШ 1-3 ст №5 закінчив у 2005 році і в цьому ж році вступив на підготовчі курси в НДУ Ім. Миколи Гоголя на історико-юридичний факультет. Мрією було стати справедливим суддею. В 2007 році – призвали до лав ЗСУ. Служив в Києві в десантних військах командиром взводу. Неодноразово за старанність та сумлінне виконання службових обов’язків, за високий професіоналізм нагороджувався грамотами та цінними подарунками. В 2008 році – вступив до НДУ ім. Миколи Гоголя на заочну форму навчання. Після закінчення трьох курсів працював в Київському бюро екскурсій та туризму. Дуже подобалася робота, бо досконало володів іноземною мовою і проводив екскурсії іноземцям. За це його шанували та поважали колеги та екскурсанти. Олександр умів сходитись з людьми, бо був завжди щиросердним. Саша Анікєєнко мав дружину Ірину та двох діток