Огороднік Роман (позивний Ромео) Валерійович

Лейтенант Роман Огороднік був командиром 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону. Боронив Україну в складі 30-Ї бригади імені князя Костянтина Острозького. 🇺🇦 Воїн Огороднік Роман одразу після військової підготовки за Курсом підвищення кваліфікації офіцерів оперативного резерву, 25.05.2022 р. потрапив (на той момент) на саму гарячу точку біля селища Новолуганське у Бахмутському напрямку Донецької обл. Виконував свої завдання як справжній воїн. Далі воював під селом Довгеньке Харківської обл., що біля Ізюму. Там виконував накази роти та прикривав піхоту. Успішно подавляв вогонь противника. Після звільнення Ізюму, Роман знову потрапив на Бахмутський напрямок у саме пекло, де мужньо захищав село Миколаївка Друга, а потім село Одрадівка, де й загинув внаслідок штурмових дій та обстрілів з різних видів озброєння з боку ворога, які тривали з 12:45 по 15:45 01.10.2022 р. "Ми з чоловіком одружились в нелегкий для країни час. Він приїхав у відпустку на своє день народження, 5 липня. До війни ми планували весілля в серпні, але коли він приїхав у відпустку ми зрозуміли що не хочемо відкладати на потім. 6 липня ми подали заяву в РАЦС, того ж дня у нас було рівно три роки як ми пара. А розписались ми 8 липня, в день родини. 1 жовтня він загинув...💔 Загинув як Герой в районі села Одрадівка на Донеччині. Один із снарядів влучив у бліндаж в якому перебував мій чоловік. Йому був 31 рік.. ми не встигли зрозуміти що таке шлюб, не встигли реалізувати наші мрії та плани які ми будували разом. Він не встиг пожити, не встиг стати батьком. Я його так довго шукала, а у мене його так швидко забрали..Роман завжди був позитивною, життєрадісною та щирою людиною. Він був дуже мужній, відважний, сміливий, розумний і добрий, немовірно сильний, як фізично, так і морально. Але водночас дуже ніжний, люблячий та турботливий. Був великим патріотом, любив Україну та не мав жодного сумніву щодо перемоги над ненависним ворогом."