Павліченко Дмитро Олександрович

Мій коханий чоловік Павліченко Дмитро Олександрович, яким я безмежно пишаюсь пішов добровільно до лав ЗСУ в січні 2023 року. Три роки захищав нашу країну від ворога. При наступі у 2023 році брав участь у звільненні н.п. Левадне на Запоріжжі, в 2024 році тримав оборону під Авдіївкою та в Часовому Яру, в наприкінці 2025 року та на початку 2026 року тримав позиції на землях рідної Дніпропетровщини. Дмитро отримав відзнаку головнокомандувача збройних сил України «Золотий Хрест». 17.01.2026 Дмитро загинув в н.п. Софіївка Запорізької області захищаючи нашу країну від ворога.