Мартинюк Володимир Анатолійович

Володимир прожив у м.Токмак, Запорізької області. Отримав середньо-спеціальну освіту у ДНЗ «Токмацький ПФЛ», спеціальність електрогазозварювальник. Вступив до лав ЗСУ ще в березні 2020 року, і до останніх своїх днів мужньо обороняв нашу державу, був в гарячих точках Донецької та Запорізької області. Служив в 56 бригаді, 37 ОМПБ, посада мінометник. Він був неймовірно світлою, щирою та доброю людиною, завжди посміхався та до всього ставився з гумором та позитивом Він любив життя, любив людей, завжди допомагав усім, починаючи від безпритульних тваринок і незнайомих людей і закінчуючи своїми найріднішими, друзями, побратимами.У вересні 2022 року одружився, дуже любив дітей, але своїх не мав. Загинув під час ворожого обстрілу, поблизу міста Гуляйполе. Йому було 25 років. Нагороджений нагрудним знаком «Козацький Хрест» 3 ступеня. Він був справжнім чоловіком, сильним, і при цьому ніжним та люблячим, дбайливим. Ми були одружені всього 4 місяці, коли наше щастя обірвалося. Вова дуже любив діток та мріяв про своїх, але на жаль, ми не встигли. Впевнена, що всі пам'ятають його, як "людину-свято", яка несла в цей світ добро та посмішки.