Ілющенко Антон В'ячеславович

Мій чоловік став на захист нашої країни в перший день повномасштабного вторгнення. Змінив близько десяти позицій, не раз був на межі від смерті, але жодного разу не жалкував про свій вибір і повторював, що стоятиме до кінця, бо знав за що і за кого там воює. Антон був надзвичайно світлою, доброю, товариською та позитивною людиною. Мав золоті руки, усе робив сам, міг вирішити будь-яку проблему, з ним було надійно і спокійно. Він мав чудове почуття гумору, чим притягував до себе людей. Ніколи не відмовляв у допомозі, коли до нього зверталися. Ми прожили щасливих щасливих 7 років, а потім прийшла русня і вирішила, що може забрати наше щастя... 6-рісний син залишився без татка. Ми дуже його любимо. Він назавжди в наших серцях